Людям із порушенням зору
Побудовано на платформі
Повернутися до списку

До уваги батьків!

18.09.2019

      Контроль чи допомога: як знайти золоту середину? Кажуть, золота середина - це ворог обох крайностей. Зробимо її другом, дізнавшись, які крайності маються на увазі. Існує дві типові помилки, які батьки допускають, допомагаючи дитині у підготовці до ЗНО чи контролюючи її дії.

  1. Батьки намагаються допомогти дитині, коли вона цього не просить. І керуються ніби найкращими мотивами: аби випускник досяг кращого результату, швидше навчився, відчув підтримку і так далі.
  2. Не допомагають, навпаки, коли дитина цього потребує. Це, зазвичай, виникає в силу того, що батьки не помічають певних «сигналів» від свого чада (скажімо, знервованості) чи навпаки хочуть навчити її самостійності, вольових якостей.

 

Правила надання допомоги і контролю

 

      Отже, щоб підготовка до тестування була максимально ефективною, варто взяти на озброєння кілька порад.

Чим менше контролю, тим краще.
Якщо дитина може справитися з підготовкою сама, нехай справляється.

      Допомагати і контролювати можна по-різному. Інколи достатньо просто звернути увагу на щось: «Подивися, чи все у тебе правильно». Важливо, щоб допомога і контроль були дозованими і надавалися по мінімуму. Не поспішайте сідати та робити з сином або дочкою практичні завдання.

      Важливо, від кого надходить ініціатива. Краще приймається та допомога, про яку випускник попросив сам. Допомога, яка надається без нашого прохання, сприймається як тиск. Аналогічна ситуація з контролем. Він буде доречним лише тоді, коли дитина самостійно не в силах себе проконтролювати і просить допомоги (наприклад, «Мамо, перевір ось це завдання»). В цьому випадку контроль буде сприйматися як допомога, а не як втручання чи тиск. Отже, варто створити таку ситуацію, щоб школяр сам просив нагадати про щось, допомогти.

      Якщо дитина просить допомоги, обов'язково допомагайте.
Є такий термін, як «зона найближчого розвитку» – це дії, які на сьогодні дитина не в силах виконати самостійно, але може виконати з вашою допомогою. А вже незабаром ці речі перейдуть до зони самостійності. То ж ваше завдання – допомогти дитині бути більш компетентною.

      Спільні дії з подолання проблем повинні проходити у спокійній обстановці. Ваш тон має бути доброзичливим. Якщо прохання про допомогу перетворюється у нервування, скандал, то наступного разу дитина докладе максимум зусиль, аби до вас не звертатися. Також краще уникати іронії, яку більшість дітей сприймає як знущання.

      Суттєвим є і ставлення до помилок. Часто помилки дитини викликають роздратування у батьків і сварки в родині. У дитини таким чином формується страх помилок, який не допомагає, а навпаки заважає їх виправляти чи не допускати. Помилку краще сприймати як свого помічника, котрий вказує, над чим ще треба попрацювати.

Бажаємо Вам успіхів!

Слідкуйте за новинами
Побудовано на платформі

Для забезпечення зручності у користуванні цим сайтом деякі сервіси використовують технологічні особливості, а саме - cookie. Таке функціональне рішення дозволить вам не вводити одну і ту ж інформацію кожен раз, коли ви повертаєтесь на цю сторінку, або переходите з однієї сторінки на іншу тощо. Залишаючись, ви даєте згоду на використання cookie.  Докладніше