Нові вимоги до безпечності та якості молока: на що звернути увагу господарствам з виробництва молока

        Господарства з виробництва молока, як оператори ринку харчових продуктів, зобов’язані дотримуватися гігієнічних вимог, а саме:

• Загальних гігієнічних вимог до первинного виробництва, що визначені Законом України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» № 771/97-ВР вiд 23 грудня 1997 року (далі — Закон № 771/97);
• Спеціальних гігієнічних вимог, відповідно до наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України "Про затвердження Вимог до безпечності та якості молока і молочних продуктів" № 118 від 12 березня 2019 року, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 07 червня 2019 р. за № 593/33564 (далі – наказ Мінагрополітики №118/2019).

Загальні вимоги до операторів ринку, які здійснюють первинне виробництво та ведення записів щодо забезпечення безпечності харчових продуктів (стаття 40 Закону № 771/97) набрали чинності ще у вересні 2016 року. Так, дотримання цих вимог господарствами з виробництва молока вже перевіряється компетентним органом (Держпродспоживслужба) із застосуванням актів, форми яких затверджені наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України "Про затвердження форми акта, складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного контролю (інспектування) стосовно додержання операторами ринку вимог законодавства про харчові продукти та корми, здоров'я та благополуччя тварин" № 447 від 08 серпня 2019 року, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23 березня 2019 року за № 963/33934 (далі – наказ Мінагрополітики № 447/2019).

Форма акту містять вичерпний перелік питань з посиланням на певну вимогу нормативно-правових документів (статтю, пункт, підпункт тощо), яка підлягає дотриманню оператором ринку. Всі уніфіковані акти розміщені на офіційній веб-сторінці Держпродспоживслужби і слугують зручним інструментом для самоконтролю на предмет виконання мінімальних вимог законодавства.

Про які саме передбачені Законом № 771/97 вимоги до господарств з виробництва молока йде мова?

По-перше, потужності, на яких здійснюються лише первинне виробництво та/або зберігання молока в місці його первинного виробництва, підлягають державній реєстрації. Така реєстрація здійснюється компетентним органом шляхом внесення відповідної інформації до реєстру з присвоєнням особистого реєстраційного номера. Чому це важливо? Мова йде про забезпечення простежуваності за принципом "крок назад" – молокопереробні підприємства повинні бути здатні встановити інших операторів ринку, які постачають їм сире молоко з потужностей, що пройшли державну реєстрацію (господарства з виробництва молока) або отримали експлуатаційний дозвіл (пункти заготівлі молока).

Також господарства мають здійснювати заходи чи забезпечити умови, що передбачені частиною другою статті 40 Закону № 771/97, а саме:

1) підтримувати потужності для виробництва та/або обігу первинної продукції та супутніх дій, включаючи потужності для зберігання та приготування кормів у чистоті шляхом чищення, миття та дезінфекції;

2) підтримувати обладнання, інвентар та транспортні засоби у чистоті шляхом чищення, миття та дезінфекції;

3) забезпечувати належний рівень чистоти тварин, які підлягають забою, та у разі необхідності чистоту тварин, які використовуються для виробництва харчових продуктів;

4) використовувати на потужностях воду питну або воду чисту для запобігання забрудненню;

5) забезпечувати допуск до виробництва та/або здійснення обігу харчових продуктів персоналу, стан здоров’я якого не становить загрози безпечності харчових продуктів та який пройшов обов’язковий медичний огляд і навчання (підготовку), що має бути документально підтверджено;

6) здійснювати ефективні заходи щодо боротьби із шкідниками;

7) зберігати та вивозити відходи та небезпечні речовини у максимально безпечний спосіб з метою запобігання забрудненню;

8) повідомляти з метою запобігання проникненню та поширенню хвороб, що передаються людині через харчовий продукт, компетентному органу про підозрілі спалахи хвороб, пов’язаних з появою нових тварин;

9) використовувати результати досліджень (випробувань) зразків;

10) використовувати ветеринарні препарати та кормові добавки відповідно до вимог законодавства.

Таким чином, виробники молока відповідають за виконання вимог законодавства про безпечність харчових продуктів у межах діяльності, яку вони здійснюють, через:

1) управління небезпечними факторами (біологічні (мікроорганізми з навколишнього середовища, з поверхонь, що контактують з молоком, з корму та ін.), хімічні (залишки ветеринарних препаратів, пестициди, мікотоксини, важкі метали та ін.) та фізичні (сторонні предмети, скло, мастила та ін.);

2) забезпечення здорового стану рослин та тварин, які мають вплив на здоров’я людини, включаючи виконання планів державного моніторингу та контролю зоонозів та їх збудників.

В головному харчовому Законі № 771/97 визначені обов’язкові записи, що мають вести господарства, а саме щодо:

• виду та походження кормів;
• ветеринарних препаратів для тварин, дати їх застосування, часу очікування, після якого дозволяється використання тварини та/або харчових продуктів тваринного походження;
• наявності хвороб тварин, які можуть вплинути на безпечність харчових продуктів;
• результатів досліджень (випробувань) зразків, отриманих від тварин, або інших зразків, відібраних із діагностичною метою;
• даних стосовно проведення перевірок тварин та/або харчових продуктів.

На що варто звернути особливу увагу, що форма акту, затверджена наказом Мінагрополітики № 447/2019, доповнена двома новими питаннями:

1. Вимоги щодо виробництва сирого молока та/або молозива, стану здоров'я тварин та використання ветеринарних препаратів дотримуються;
2. Процедури періодичної перевірки сирого молока для визначення рівня загального бактеріологічного забруднення та/або кількості соматичних клітин розроблено та впроваджено.

 

Щодо першого питання, то спеціальні гігієнічні вимоги до виробництва сирого молока та/або молозива, стану здоров'я тварин та використання ветеринарних препаратів від 12 липня 2019 року містяться у наказі Мінагрополітики № 118/2019.

Друге питання має посилання на статтю 40 Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин» № 2042-VIII від 18 травня 2017 року (далі – ЗУ № 2042-VIII):

«…Оператор ринку зобов’язаний розробити та впровадити процедури періодичної перевірки сирого молока для визначення рівня загального бактеріологічного забруднення (ЗБЗ) та/або кількості соматичних клітин (КСК). Якщо за результатами такої перевірки виявляється невідповідність, оператор ринку має негайно повідомити про це компетентний орган. Якщо протягом трьох місяців з дати такого повідомлення зазначену невідповідність не усунуто, відправлення сирого молока з відповідного господарства забороняється. Така заборона застосовується до моменту надання оператором ринку компетентному органу підтвердження усунення невідповідності…».

Важливо, що мінімальна періодичність перевірки сирого молока визначена теж наказом Мінагрополітики № 118/2019, а саме для визначення рівня:

• ЗБЗ – щонайменше двічі на місяць;
• КСК – щонайменше раз на місяць;

 

 Невідповідність має своє кількісне значення (з урахуванням перехідних періодів): 

• з 01 січня 2020 року: ЗБЗ - не більше ніж 500 тис. КУО/мл і КСК- не більше ніж 500 тис./мл;
• з 01 січня 2021 року: ЗБЗ - не більше ніж 300 тис. КУО/мл і КСК- не більше ніж 400 тис./мл;
• з 01 січня 2022 року: ЗБЗ - не більше ніж 100 тис. КУО/мл і КСК- не більше ніж 400 тис./мл.

При цьому, кількісні значення рівня ЗБЗ та КСК не є фактичними значеннями, а результатом підрахунку середньої геометричної величини. Таким чином, з липня 2019 року на господарствах мають бути розроблені та впроваджені процедури періодичної перевірки сирого молока, а з 1 січня 2020 року застосовуються до нього критерії (ЗБЗ - не більше ніж 500 тис. КУО/мл і КСК- не більше ніж 500 тис./мл), що обумовлюють його придатність для введення в обіг. Якщо дані критерії недотримуються, негайно повідомити про це компетентний орган згідно з наказом Мінагрополітики № 447/2019, має оператор ринку, що переробляє сире молоко.

Що відбувається далі після такого повідомлення (нотифікації)? У господарства з виробництва молока є три місяці для того, щоб налагодити виробничі процеси так, щоб привести у відповідність показники ЗБЗ та КСК. Якщо за цей час ситуацію з гігієною виробництва молока та здоров’ям вимені корів, молоко від яких призначене для подальшого споживання людьми, не покращено – невідповідність не усунено, то компетентний орган тимчасово припиняє обіг молока у порядку, передбаченому статтею 67 Закону України № 2042:

• рішення про тимчасове припинення виробництва та/або обігу харчових продуктів та/або кормів набирає чинності з моменту його вручення операторові ринку і оприлюднення на офіційному веб-сайті компетентного органу та діє протягом визначеного таким рішенням строку, але не більше 10 робочих днів.

Варто зауважити на ще одному важливому критерії, що передбачається наказом Мінагрополітики № 118/2019  – це залишки антибіотиків в молоці. Адже тимчасова заборона на введення в обіг забрудненого антибіотиками молока наступає невідкладно.

Проте наказ Мінагрополітики № 447/2019 ще не враховує нових вимог наказу Мінагрополітики № 118/2019[1], яким передбачено, зокрема, що дотримання цих критеріїв підлягає перевірці репрезентативною кількістю зразків молока, відібраних рандомізованим методом у місці первинного виробництва та/або зберігання молока. Такі перевірки можуть проводитися безпосередньо або від імені:

• оператора ринку, який здійснює первинне виробництво молока;
• оператора ринку, який здійснює збір чи переробку молока;
• групи операторів ринку; або
• у межах національної чи регіональної програми контролю, у тому числі державного.

Яку модель обере молочна галузь України? Такі дискусії вже мали місце в колі експертів, представників Держпродспоживслужби, лабораторій, виробників та переробників молока в рамках діяльності швейцарсько-українського проекту з безпечності молока, за підтримки Державного Секретаріату Швейцарії з економічних питань (СЕКО). Так, була розроблена Концепція реалізації Пілотного проекту із запровадження програми контролю сирого молока у Вінницькій, Миколаївській, Полтавській та Харківській областях. Окрім цього забезпечено дооснащення чотирьох лабораторій Держпродспоживслужби в пілотних областях обладнанням та реактивами для проведення лабораторних досліджень сирого молока та розроблене програмне забезпечення «Молочний модуль» для забезпечення ефективної взаємодії між операторами ринку та компетентним органом. Так, генерування та аналіз результатів лабораторних досліджень зразків сирого молока, а саме, підрахунок середньої геометричної величини, і що важливо, нотифікація компетентного органу про невідповідність, здійснюватиметься за допомогою «Молочного модуля». Дізнатися більше про пілотний проект можна на веб-сторінці швейцарсько-українського проекту з безпечності молока (www.safoso.com.ua).

Наразі в Україні запроваджується нова швейцарсько-українська програма «Розвиток торгівлі з вищою доданою вартістю в органічному та молочному секторах України». Одним із ключових завдань «молочного компоненту» програми буде сприяння забезпечення ефективної системи державного та приватного контролю за виробництвом сирого молока. Передбачається, що у співпраці з Держпродспоживслужбою в рамках Програми технічної допомоги буде виконуватися подальша розробка та запровадження національної програми контролю сирого молока відповідно до затверджених наказом Мінагрополітики № 447/2019 вимог до безпечності та якості молока з широким охопленням цільової аудиторії задля підвищення обізнаності про важливість виробництва безпечного молока.

Ірина Висоцька, координатор компоненту «Молочний сектор» швейцарсько-української Програми «Розвиток торгівлі з вищою доданою вартістю в органічному та молочному секторах України»

 

 

[1] На час підготовки цієї публікації виконання вимог наказу ще не перевіряється компетентним органом, оскільки форма акту з переліком питань для інспектування ще не затверджена.